Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
підкушувати — ую, уєш і діал. підку/сювати, юю, юєш, недок., підкуси/ти, ушу/, у/сиш, док., перех. 1) Кусаючи знизу, псувати. || рідко. Злегка стискаючи, кусати (звичайно губи). || у сполуч. зі сл. нечистий, чорт і т. ін., перен. Спонукати, спокутувати кого… … Український тлумачний словник
повідкушувати — ую, уєш, док., перех. Відкусити все чи багато чого небудь, скрізь або в багатьох місцях … Український тлумачний словник
відкушувати — відкусити (кусаючи, відокремлювати частину від цілого), відгризати, відгризти, кусати … Словник синонімів української мови
відкушувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
підкушувати — дієслово недоконаного виду діал … Орфографічний словник української мови
повідкушувати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
відгризати — а/ю, а/єш, недок., відгри/зти, зу/, зе/ш, док., перех. Гризучи, відокремлювати що небудь; відкушувати … Український тлумачний словник
відкусити — див. відкушувати … Український тлумачний словник
відкушуватися — ується. Пас. до відкушувати … Український тлумачний словник
над'їдати — а/ю, а/єш, недок., над ї/сти, над ї/м, над їси/; наказ. сп. над ї/ж; док., перех. Відкушувати, з їдати частину чого небудь. Над їсти яблуко … Український тлумачний словник
